У двоскладному реченні присудок із підметом пов’язується переважно підрядним зв’язком узгодження. Наприклад, у реченні Вдень пригріло сонце, почалася відлига (0. Довженко) присудок пригріло стоїть у тому самому середньому роді однини, що й підмет сонце, так само присудок почалася має жіночий рід однини, як і підмет відлига. Водночас цей зв’язок має деякі свої особливості.

1. При однорідних підметах, ужитих в однині й пов’язаних єднальним зв’язком, дієслово-присудок ставиться як у множині (частіше), так і в однині залежно від того, на чому більше зосереджується увага — на дії чи на предметах: Радіють і садок, і поле, і долина (Л. Глібов).
2. При підметі, вираженому кількісним числівником або поєднанням кількісного числівника чи кількісного слова з іменником, присудок ставиться:

а) в однині, якщо увагу зосереджено на кількості: Сиділо нас чоловіка з вісім (А. Тесленко). За командиром їхало ще трос саней (І. Микитенко). Присудок у такому разі ставиться, як правило, перед підметом;

б) у множині, якщо увагу зосереджено на дії: Ой, три шляхи широкії докупи зійшлися (Т. Шевченко). При в’їзді в село п’ятеро теслярів майстрували, докінчуючи, дерев’яну арку (Г. Хоткевич). Присудок у такому разі ставиться переважно після підмета, але не обов’язково: У хвіртку пара за парою ввійшли двадцятеро хлопців і двадцятеро дівчат (Ю. Смолич).

Ця тенденція добре простежується в реченні Біля прилавка стояло двоє селян і переказували продавцеві, напевно, останні новини (П. Панч), де при тому самому підметі двоє селян перший присудок стояло вжито в однині (несуттєва дія), а другий переказували — у множині (важлива дія).

Якщо до складу підмета входить неозначено-кількісний числівник (багато, мало, чимало, трохи та ін.), то присудок, як

правило, ставиться в однині: Багато людей підпушувало землю навколо кожного деревця (0. Довженко).

Якщо складений підмет має часове значення, то присудок ставиться в однині: Три роки минуло відтоді, як вона вперше зустрілася з Марком Загірним (0. Гончар). Але якщо увага зосереджується на присудкові — у множині: Три роки минули непомітно.

1. При підметах, виражених іменниками більшість, меншість, частина, половина, решта тощо, дієслово-присудок ставиться в однині і в тому самому роді, що й підмет: Більшість проголосувала за резолюцію.
2. При підметах, виражених займенниками хто, дехто, хтось, ніхто, хто-небудь, присудок у минулому часі має форму чоловічого роду, у теперішньому і майбутньому — форму однини: Люди, хто знав, мовчать та примічають (Г. Квіт- ка-Основ’яненко). Сидять собі, розмовляють, а дехто й куняє (Т. Шевченко). При займеннику ви, який вживається для вираження пошани до однієї особи, присудок ставиться в множині: Може, ви, дядечку, чого-небудь попоїли б (І. Карпенко-Карий).
3. Якщо підмет, що означає професію, виражено іменником чоловічого роду, але він стосується особи жіночої статі, то присудок у розмовному стилі ставиться переважно у формі жіночого роду: Суддя сказала…; в офіційно-діловому — чоловічого: Суддя ухвалив… Проте якщо після назви професії йде прізвище жіночої статі, то присудок ставиться у формі жіночого роду: Суддя Петренко ухвалила….

Якщо підмет виражено невідмінюваною власною назвою іншомовного походження, то присудок узгоджується в роді із загальною назвою: Сочі (місто) витягнулося понад берегом Чорного моря. Сочі (річка) після дощу вийшла з берегів.

При абревіатурах присудок ставиться в тому самому роді й числі, що й головне слово в словосполученні, від якого утворено абревіатуру: УАН (Українська академія наук) була заснована 1918 року за сприяння гетьмана Павла Скоропадського. Райвно (районний відділ народної освіти) розглянув питання забезпечення шкіл підручниками.