12. Додаток (прямий, непрямий). Типи обставин. Способи вираження.

Пятница, 14 Января 2011 г. 16:40 + в цитатник

Додаток – другорядний член речення, що називає предмет і, відповідаючи на питання непрямих відмінків, може виражати:
• Об'єкт, на який переходить дія. предмета: Дівчата слухали цікаву історію.
• Об'єкт чуття, думки, мовлення, бажання, прагнення доповнити дію: Відчуття незручності раптом охопило мене.
• Об'єкт володіння, передачі або привласнення: Ці слова ми адресували літнім людям.
Неоднакові змістом об'єктні зв'язки отримали різне граматичне вираження, зафіксоване у двох видах додатків – прямому й непрямому.
Прямий додаток називає предмети, процеси, стани, на які безпосередньо переходить дія. Найчастіше виражається іменником у З. відмінку (без прийменника), що сполучається з перехідними дієсловами, наприклад: Вони організовують (що?) фестиваль.
Прямий додаток іноді вживається у формі Р. відмінка без прийменника:
1. При перехідних дієсловах із запереченням, наприклад: Учні не знали правил.
2. Коли дія переходить лише на частину предмета, наприклад: Щамин брат завіз нам зранку цукру.
3. Якщо іменник означає неживий предмет тимчасового користування, наприклад: Позич мені на тиждень зошита.
Додатки в усіх інших формах уважаються непрямими. Безприйменникова форма непрямого додатка виражає:
• Об'єкт бажання, волевиявлення, наприклад: Ми прагнемо свободи (Р. відмінок іменника).
• Особу, якої стосується дія, наприклад: Я не знав, що відповідати вчителеві (Д. відмінок іменника).
• Знаряддя для виконання дії, наприклад: Брат навчився керувати автомобілем (Ор. відмінок іменника).
Непрямий додаток із прийменником може виражати:
1. Об'єкт наближення, наприклад: Лоша наблизилося до річки (Р. відмінок іменника).
2. Предмет розмови, наприклад: Давно вони вже говорили про поезію (3. відмінок іменника).
3. Ставлення до об'єкта, наприклад: Друзі з мене не кепкували (Ор. відмінок іменника) та ін.